- переважання
- -я, с.Стан і якість за знач. переважати. || Кількісна перевага.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
переважання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
домінація — ї, ж. Переважання … Український тлумачний словник
макробіотика — и, ж. Вчення щодо продовження життя людини, стрижнем якого є правильне співвідношення калію і натрію в раціоні харчування та переважання в їжі лужних складників … Український тлумачний словник
макроцитоз — у, ч. Переважання макроцитів серед еритроцитів периферійної крові … Український тлумачний словник
мікросфероцитоз — у, ч. Переважання мікросфероцитів серед еритроцитів периферичної крові; ознака гемолітичної анемії … Український тлумачний словник
око — I а, с. (мн. о/чі, рідко ві/чі, оче/й – перев. з прийм. у). 1) Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. || Те саме, що погляд. •• Редуко/ване о/ко спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має… … Український тлумачний словник
описовість — вості, ж. Абстр. ім. до описовий. || Переважання в літературному творі описання над аналізом та узагальненням … Український тлумачний словник
перевага — и, ж. 1) над ким – чим і без додатка. Якість, властивість, що вигідно відрізняє кого , що небудь від когось, чогось. || Володіння вищими якостями порівняно з ким , чим небудь. 2) Більша, ніж у кого небудь, кількість (війська, техніки і т. ін.);… … Український тлумачний словник
симпатикотонія — ї, ж. Переважання тонусу симпатичної частини вегетативної нервової системи над тонусом її парасимпатичної частини … Український тлумачний словник
степовий — а/, е/. 1) Прикм. до степ. || Який міститься, розташований у степу. || Який живе, водиться або росте в степу. || Виведений в степу (про свійських тварин). || Який буває в степу, характерний для степу. •• Степові/ зо/ни природні зони помірних і… … Український тлумачний словник